набігти
Смотреть что такое "набігти" в других словарях:
набігти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
набігти — I = набігати (про воду, хвилю швидко насуваючись, покрити собою що н.), надбігти, надбігати, накотити(ся), накочувати(ся) Пор. нахлинути II ▶ див. збиратися I, 1), набиратися I, наближатися 3) … Словник синонімів української мови
набігати — дієслово доконаного виду розм. набігати дієслово недоконаного виду від: набігти … Орфографічний словник української мови
набігати — I наб ігати аю, аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що небудь або зазнати чогось. || Завагітніти (про неодружену жінку). II набіг ати а/ю, а/єш, недок., набі/гти, біжу/, біжи/ш; мин. ч. набі/г, ла, ло; док. 1) Наскакувати, натикатися … Український тлумачний словник
набіглий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до набігти 1), 2), 4), 8 10). Набіглий кров ю … Український тлумачний словник
набігати — див. набігти … Словник синонімів української мови
насуватися — I = насовуватися, насунутися 1) (на що й без додатка про хмари, туман, дим і взагалі щось суцільне, масивне рухаючись, покривати, закривати собою що н.), насувати, насовувати, насунути, сунути, сунутися, наступати, накочуватися, накотитися;… … Словник синонімів української мови
нахлинути — не, док. 1) Раптово, швидко з явитися, набігти, поширитися і т. ін. у великій кількості (про туман, воду, дим і т. ін.). 2) перен. Набігти, з явитися у великій кількості (про людей). 3) перен. Виникнути, появитися у кого небудь, охопити когось… … Український тлумачний словник
напасти — I = нападати 1) (на кого що учинити збройний напад); нагрянути (перев. без додатка), налетіти, налітати, наскочити, наскакувати, у[в]дарити, у[в]даряти (перев. док., по кому чому, на кого що, а також без додатка раптово і стрімко); обрушитися,… … Словник синонімів української мови
перхнути — ну/, не/ш, док., діал. 1) Побігти. 2) Набігти, наїхати … Український тлумачний словник
